«Гетьманська столиця» – це безцінні і цікаві пам’ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий ансамбль К.Розумовського, Музей «Будинок генерального судді В.Кочубея», Музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця гетьмана К.Розумовського, парк «Кочубеївський», Миколо-Крупицький монастир, Цитадель Батуринської фортеці до складу якої входять: пам’ятний Хрест героям-оборонцям Батурина 1708 р., оборонна стіна з вежами, Гетьманський будинок, Скарбниця, криниця та дерев’яна замкова церква Воскресіння Господнього.

Тринадцять років поспіль на території заповідника тривають археологічні розкопки, завдяки яким розгадано багато таємниць, що приховувала батуринська земля. Окрім безцінної наукової інформації археологи поповнили фондове зібрання заповідника тисячами предметів музейного значення. Саме археологічна колекція заповідника стала основою для створення нового Музею археології Батурина, який з 22 січня 2009р. відкрив свої двері для відвідувачів.

Архітектурно-меморіальний комплекс «Цитадель Батуринської фортеці», відтворений у 2008р., яскраво ілюструє вигляд найбільш укріпленої частини міської фортеці 1669-1708 рр. Гетьманський будинок репрезентує реалії мурованої архітектури другої половини ХVІІ ст., а також інтер’єри цього будинку, естетичні смаки перших батуринських гетьманів – Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи. У відтвореному приміщенні гетьманської скарбниці наразі йде робота на створенням музею «Скарбниця», де будуть експонуватися зразки монет та інших грошових знаків від першої князівської гривні і до сьогодення.

Важливим об’єктом Цитаделі є замкова дерев’яна церква Воскресіння Господнього, яка фактично є усипальницею героїв Батуринської оборони 1708 р., останки яких знайшли вічний спокій в її крипті. В церкві екскурсанти зможуть помолитися за упокій душ невинно убієнних батуринців, запалити свічку пам’яті. З підвального приміщення церкви йде підземний хід, відтворений на автентичному місці, що досліджене археологами в травні 2008 року.

Пам’ятний знак героїчним оборонцям Батурина, встановлений в 2004 році за ініціативи та сприяння В.А. Ющенка, став першим вшануванням пам’яті шістнадцяти тисяч українців, які загинули в Батурині в 1708 році, відстоюючи наше право на незалежну державу. Саме встановлення пам’ятного Хреста на Цитаделі стало початком відродженння Гетьманської столиці.

З оглядового майданчика (висота 29 м) на вхідній вежі, над яким гордо майорить державний прапор України, відкривається неперевершено захоплюючий краєвид . «Саме тут, в Батурині, я відчув себе Українцем», зауважують відвідувачі з усіх куточків України, яких в 2009 році на Цитаделі побувало 84 тисячі чоловік.
Мурована Воскресенська церква-усипальниця останнього гетьмана України К.Розумовського – є яскравим зразком класичної архітектури початку ХІХ ст., оновлена після реставрації 2005-2008 рр., радо приймає вірян і екскурсантів.

Навпроти церкви розташовано Майдан Гетьманської слави, основаою якого є пам’ятник «Гетьмани. Молитва за Україну» (автори Микола та Богдан Мазури), який урочисто відкрито в День Соборності України 2009р. За короткий час зародилася нова традиція – весільні пари, які їдуть до Батурина звідусіль, покладають квіти саме до цього пам’ятника.

Не поступається красою і ошатністю Воскресінській церкві пам’ятка сучасної сакральної архітектури церква Покрови Богородиці, яка зведена за меценатські кошти ( в основному української діаспори в Канаді та США) з благословення Патріарха Київського і всієї України-Руси Філарета у 2007-08 рр. Зцілює хворих, надає наснаги вірянам часточка мощей Св.Варвари, яка є скарбом храму.

Палац останнього гетьмана України К.Г. Розумовського, блискуче відреставрований в 2003-2008 рр. при благодійній участі українських меценатів – С. Тарути, В. Пінчука, Р.Ахметова, Б.Тимонькіна, Ф.Шпига, Ю.Косюка, В.Богуслаєва, О.Омельченка, В.Матвієнка під егідою Президента України Віктора Андрійовича Ющенка, є перлиною «Гетьманської столиці». Палац є єдиним творінням видатного англійського архітектора Чарльза Камерона в Україні. В 2009 р. тут створено експозицію «Українське відродження», яка надає відвідувачу ілюстровану інформацію про історію будівництва, запустіння і реставрації палацу, видатних українських гетьманів, з акцентом на постатях К.Розумовського, його родини, а також видатних діячів – сучасників К.Розумовського. Вдало, зі смаком відреставровані інтер’єри, підібрані меблі нікого не залишають байдужими. В переддень Дня незалежності України 2009 року в палаці К.Розумовського відбулись урочистості, що завершились подією, якої довгі десятиліття чекала вся Україна – палац був відкритий для відвідування. Він відразу ж став найпопулярнішим туристичним об’єктом в Чернігівський області.

Як важлива складова для розвитку паломницького туризму в Україні НІКЗ «Гетьманська столиця» пропонує відвідати Батуринський православний жіночий Миколо-Крупицький монастир в с. Осіч, що за одинадцять кілометрів від Батурина. Історія монастиря сягає домонгольського періоду, найбільшого розквіту обитель досягла за часів бутності Батурина гетьманською столицею. Одна з головних принад монастиря – цілительна ікона Святого Миколая-Чудотворця. Наразі в монастирі швидкими темпами відреставровано теплу трапезну церкву Преображення Господнього, чернечі келії, відтворено мурований паркан, будинок настоятельки, господарський двір, наразі реставрується дзвіниця.

Єдиним автентичним свідком життя і діяльності гетьманів Д.Многогрішного, І.Самойловича, І.Мазепи та руйнації Батурина меншиківськими військами в 1708 є будинок Генерального суду Лівобережної України. Яскравий зразок архітектури другої половини ХVІІ ст. відреставровано в 2003 – 2005 рр. та в 2006 р. музеєфіковано під однойменний музей. Експозиція розповідає про історію судочинства ранньомодерної України, родини Кочубеїв, романтичне і трагічне кохання юної Мотрони Кочубей і гетьмана Івана Мазепи. В підвальному приміщенні музею особливе захоплення викликають воскові фігури в’язня та писаря генерального суду в майже реальній обстановці камери попереднього ув’язнення та камери слідства.

Відпочити тілом і душею можна в парку «Кочубеївський», який є пам’яткою природи місцевого значення. Парк створено на базі природної діброви. Саме його стежками ходили на побачення закохані Мотря Кочубей та гетьман Іван Мазепа. На сьогодні парк дбайливо доглянутий, тут створено діючу пасіку ім.П.Прокоповича, в 2007 р. посаджено яблуневий сад, який на здивування та радість всім в 2009 році дав перший щедрий врожай. З ранньої весни до пізньої осені буяють в парку квіти.

Поклонитися пам’яті видатного українського бджоляра, замислитися над вічними цінностями вдячний відвідувач може на могилі П.Прокоповича, за 7 км від Батурина в с. Пальчиках, яка також є одним з об’єктів заповідника за межами міста.

До охоронних зон заповідника належить і територія заміської резиденції гетьмана І.Мазепи на Гончарівці, де знаходиться меморіальна плита на честь І.Мазепи. З архівних документів відомо, що тут в 1692 році було зведено палац, церкву, господарчі споруди, оточені земляними укріпленнями з виступаючими бастіонами. Археологічні дослідження підтверджують ці відомості – в серпні ви зможете стати учасником хвилюючих відкриттів науковців з Чернігова, Києва, Торонто, Донецька, які збираються кожного року в Батурині на польовий археологічний сезон.

Лагідна поліська природа, чистий, спокійний Сейм доповнюють рекреаційні можливості Батурина як привабливого туристичного об’єкту не тільки в масштабах України, але й зарубіжжя.
Відкрийте для себе Батурин, приїздіть до заповідника!

Координати:
16512, м. Батурин, Чернігівська обл.,
вул. Гетьманська,74
факс +38(04635) 48-4-37;  тел.+38(04635) 48-008
e-mail: baturin-capital@ukr.net
www.baturin-capital.gov.ua

Уперше давньоруське місто Любеч згадується в «Повісті временних літ» 882 року. Ще одна давня згадка сягає 907 року – у договорі князя Олега з Візантією поруч з такими найвідомішими на той час давньоруськими містами як Київ, Чернігів, Переяслав, Полоцьк. Вже в ті часи місто на Дніпрі було важливим опорним пунктом на шляху «із варяг у греки».

У Любечі, як вважають історики, провів останні роки свого життя древлянський князь Мал (Мал Любечанин), тут народилися його діти – Малуша, яка стала дружиною великого князя київського Святослава і матір’ю Володимира Святого та оспіваний у билинах Добриня Микитич.
З Любечем пов’язані доленосні події давньоруської історії. У 1016 році тут відбулася битва, в якій князь Ярослав Мудрий розгромив військо Святополка Окаянного. У 1097 році в Любецькому замку відбувся І з’їзд давньоруських князів.

Любеч відомий, як місто в якому народився основоположник чернецтва на Русі – святий Антоній (983-1073). З його іменем у Любечі пов’язані дві печери. Одна з них – «ближня» – знаходиться неподалік від кам’яниці гетьмана П.Полуботка. Поряд з печерою місцеві жителі облаштували колодязь зі «святою» водою. На цьому місті колись була криниця, що належала родині Милорадовичів. За переказами місцевих жителів, саме з цієї криниці брали воду монахи Антонієвського монастиря. За кілька сотень метрів розташована друга – «дальня» Антонієва печера.
Значною була роль Любеча і в козацьку добу.
Нині про славну історію селища нагадують на Замковій горі пам’ятні знаки на честь 1100-річчя літописного Любеча , пам’ятник на честь Першого Любецького з’їзду князів та пам’ятний знак князям Олегу та Ігорю у парку.
Приваблюють туристів і мальовничі любецькі околиці над Дніпром, які є чудовим місцем для відпочинку. Тож запрошуємо у подорож Чернігівщиною – вона гостинно зустріне Вас й подарує незабутні враження.

Археологічний комплекс «Давньоруське місто Любеч», що включає:

- залишки валу середньовічної фортеці;
- городище «Замок»;
- городище «Лисиця»;
- поселення (посад-1, посад-2);
- Монастирище (місце знаходження Антоніївського монастиря).
Пам’ятки архітектури:
- ближня і дальня печери Преподобного Антонія;
- Спасо-Преображенський собор (1811-1817 р.р);
- Кам’яниця Полуботка (кінець 17-початок 18 ст.).

Музейний комплекс працює з 8.00 до 17.00 години.

Адреса:
15041
Ріпкинський район,
смт Любеч, вул.Радянська,26
Тел. +38(04641) 4-31-96, 4-31-51, 4-32-73, 4-39-68.

В основу створення музею було вирішено розмістити археологічну колекцію, яка на той час налічувала близько 2,5 тисяч експонатів. З часом фонди музеїв поповнювалися другими предметами музейного значення: етнографія, образотворче мистецтво, нумізматика, археологія та ін. Зараз історико-археологічний музей налічує більше 7- ми тисяч експонатів. З кожним роком до фондів музею надходить близько 300 експонатів.В музеї розміщена експозиція по таких розділах: геологія, палеоліт, мезоліт, неоліт, епоха бронзи, залізний вік, Київська Русь, середньовіччя, козацька доба, Велика Вітчизняна війна, сучасність. В музеї розміщена експозиція про всесвітньо відому Мезинську палеолітичну стоянку та в 2003 році відкриту Бужанську стоянку, предмети якої знаходяться в експозиції. Також представлена Оболонська палеолітична стоянка, яка була відкрита 20 серпня 2010 року під час копання шахти під колодязь у приміщенні котельні Оболонської ЗОШ І-ІІ ст., та підтверджена київськими археологами з Академії Наук України на чолі з науковим співробітником Ступаком Дмитрієм. Кістки мамонта, які датуються 15-13 тис.р.до н.е. експонуються в історико-археологічному музеї.

Варто побачити у музеї відвідувачам : діораму Радичівського городища часів Київської Русі – ікони, одяг, предмети побуту, образотворче мистецтво, нумізматику, археологію.

Коропський регіональний історико-археологічний музей знаходиться:
16200 смт.Короп вул. Вознесенська, 2.

Тел. +38(04656) 2-17-07 (замовлення екскурсій ).
Музей працює без вихідних, з 8:00 до 17:00.

Дні відкритих дверей: 12 квітня – День ракетокосмічної галузі, 18 травня, 24 серпня, 1 вересня (для школярів ), 1 жовтня (день пенсіонерів ), 17 листопада (для студентів).

Переглянути Мапа Чернігівщини – Карта Черниговщины – Chernihiv Region Map на карті більшого розміру

Ситуація лишалася незмінною і після Незалежності. В 2008 році Музей був переданий Мезинському національному природному парку.
За 43 роки роботи Куриленко відкрив 24 археологічні культури на території Коропського та Шосткинського районів.
Головний напрям роботи Музею – вивчення Мезинської палеолітичної стоянки мисливців на мамонтів, відкритої у 1908 р. археологом Ф. Вовком. Близько 20 тис. років тому, як вважав український вчений Шовкопляс І.Г., людина розумна з’явилася в Мезині.

У 2008 р. відзначалося 100-річчя відкриття стоянки первісної людини. Один із розкопів стоянки розкритий для огляду.
Музей здійснює значну краєзнавчу та культурно-просвітницьку роботу шляхом прове-дення екскурсій та видання друкованих матеріалів.

Тематика екскурсій:

- загальний огляд;
- Мезинська стоянка (основна тема);
- слов’янські культури на території краю;
- життя і побут наших предків;
- Північна війна;
- Іваницький та Кибальчич;
- Велика вітчизняна війна.

Експозиція Музею розміщена у шести кімнатах і охоплює весь проміжок часу від Палеоліту до сучасності. Тут зберігаються знахідки більше ніж зі ста стародавніх пунктів з округи Мезина.

Сам музейний будинок датується XVIII ст. і є пам’яткою архітектури краю.
Незважаючи на багаторазові пограбування Музею, тут знаходяться цікаві та унікальні експонати, деякі з яких Ви більше не зможете побачити ніде, принаймні, на Україні.

За словами Р. В. Терпиловського, керівника слов’янської археологічної експедиції, за експозицією Мезинский музей не має рівних у області. Тут представлена історія не лише Мезина, а й Коропщини та її околиць. Багато уваги приділяється видатним людям, чиє життя було пов’язане з Мезином.

Музей має п’ять відділів: відділ археології, відділ етнографії, відділ ХІХ ст., відділ XVIII ст. і відділ ХХ ст. Вони розміщені у шести кімнатах. Оглядовий маршрут має форму замкненого кола. Це пов’язано з особливістю планування житлових будинків Коропщини у XVIII- ХІХ ст.

У 1992 р. про Музей був знятий науково-популярний фільм „Скарбниця давнини”.

Адреса Мезинського археологічного музею:
с. Мезин, Коропський р-н, Чернігівська обл.
Тел. +38(04656)3-58-17

Переглянути Мапа Чернігівщини – Карта Черниговщины – Chernihiv Region Map на карті більшого розміру