Опинившись на Чернігівщині не полінуйтеся приїхати

Основна сюжетна лінія твору – реальна подія – похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців, історичний факт якої, описаний у Лаврентіївському та Іпатіївському літописах. З моменту виходу в світ „Слово” користується неабияким інтересом у дослідників та пересічних читачів, надихає художників та поетів. Відкритий широкому загалу більше 200 років тому і досі зберігає в собі багато таємниць і загадок.

Здійснити незабутню подорож по його сторінках, заглянути в давно минулу історію міста вам допоможуть наукові співробітники музею-заповідника „Слово о полку Ігоревім”.

Музей створено в 1990 р., як перший державний заклад в Україні,
що вивчає „Слово о полку Ігоревім”

В експозиції представлені дореволюційні та сучасні видання літературної пам’ятки, переклади її на іноземні мови; археологічні знахідки доби Київської Русі; графічні та художні твори, скульптури, тощо ( вул. Пушкіна,1). Окрема тема – краєзнавчий відділ. Він знайомить з історією міста, етнографією, флорою та фауною Сіверського краю. ( вул. Соборна,3).

Музей „Слово о полку Ігоревім” входить в состав однойменного заповідника основу комплексу пам’яток якого складає Спасо-Преображенський чоловічий монастир заснований в ХІ ст. З архітектурних споруд того часу зберігся фундамент мурованого Спаського собору та залишки Княжого терему ( кін. ХІІ –поч. ХІІІ ст.). За свою довгу історію монастир кілька разів змінював свій архітектурний вигляд, а остаточного набув протягом ХVІ-ХІХ ст.ст.

Спасо-Преображенський собор ХVІІІст.

Окрім комплексу Спасо-Преображенського монастиря музею-заповіднику передані такі архітектурні пам’яткі міста: Успенський собор (1671р. – діючий), Миколаївська церква (1760р. –діюча), Тріумфальна арка (ХVІІІст.), Торгові ряди та склади ( кін. ХVІІІ ст.).

Розвиток туризму в Україні сприяє збільшенню потоку відвідувачів до міста, і, звичайно, до заповідника. Свою діяльність науковий колектив спрямовує на вивчення та пропаганду „Слова”, комплектацію музейних колекцій, забезпеченню умов для їх використання в експозиційній та науковій роботі. З цією метою проводиться науково-дослідницька, експозиційна, культурно-просвітницька та фондова роботи. (до речі фонди музею налічують більше 40 тис. одиниць зберігання). Музей бере участь у наукових конференціях, читаннях, виступах та публікаціях у засобах масової інформації.

Надбрамна вежа-дзвіниця ХVI-XIX ст

Наша адреса :

16000 Чернігівська обл. м. Н-Сіверський, вул. Пушкіна,1

тел.(04658) 2-11-49, 2-15-40, т/факс 2-17-10

E-mail slovo@cg.ukrtel.net

сайт Музею-заповідника „Слово о полку Ігоревім” 

23 січня 1960 року музей О.П.Довженка гостинно розчинив свої двері перед першими відвідувачами.

А підготовка до створення музею в Сосниці розпочалася значно раніше.
Ще за життя Олександра Петровича директор Сосницької середньої школи Іван Лаврінович Сорока на хатині, де народився Сашко, прибив невелику пам’ятну дошку. Відтоді хата оберігалась законом і совістю.
Після смерті митця при Спілці письменників України було створено комісію з літературної спадщини Довженка, головою якої був Юрій Смолич, секретарем – Олександр Підсуха.

Підготовка до створення музею велася протягом 1957 – 1959 років. 29 грудня 1958 року було виділено кошти на відкриття філіалу музею О.П.Довженка при Сосницькому краєзнавчому музеї. У 1969 році він став філіалом Чернігівського історичного музею, а з 1992 року є самостійним музеєм обласного підпорядкування.

Спочатку музей містився у невеличкій селянській хатині під солом’яною стріхою.

У 1964 році до 70-ї річниці від дня народження митця на садибі музею було збудовано нове приміщення і створено літературну частину експозиції.

У серпні 1965 року на подвір’ї встановлено гранітне погруддя О.Довженка (скульптор Леонід Козуб).

У 1974 році до до 80-річного ювілею Довженка завершилось будівництво кінозалу, кіноапаратної кімнати, фондового приміщення. Оновлено літературну частину експозиції, реставровано садибу-музей. Усе, починаючи з двору, батьківської хати, тину, криниці відновлено в такому вигляді, як описано в біографічній повісті „Зачарована Десна”. Біля хати встановлено паркову композицію „Юний Сашко” (скульптор Анатолій Фуженко, архітектор Анатолій Ігнащенко).

До 90-літнього ювілею митця (1984р.) працівники музею та художники Чернігівського художньо-оформлюваного комбінату М.В.Гайдук, Я.Х.Жадан, М.О.Коленко, В.В.Щур, Я.О.Янкова створили нову літературну експозицію музею. Було добудоване фондове приміщення, робоча кімната для наукових співробітників.

До 100-ї річниці від дня народження О.П.Довженка працівниками музею та групою художників із Чернігова під керівництвом Ю.О.Шульги та В.Д.Зінченка створена нова літературна експозиція, незвичайна за змістом і формою.

До 110-річного ювілею митця перекрито соломою стріхи меморіальної хати та клуні, збудовано садову альтанку.

 Саморобна колисочка для маленького Сашка

У музеї О.Довженка побували тисячі людей з різних куточків світу. На уклін до колиски Сашка приїздять прості люди і люди імениті, щоб скласти шану великому синові українського народу. У книзі вражень та побажань зворушливі рядки, залишені М.Рильським, І Козловським, О.Гончаром, Ю.Смоличем, В.Земляком, Н.Ужвій, Й.Кобзоном, М.Маловським, С.Плачиндою, О.Підсухою, С.Реп’яхом, М.Адаменком та іншими.

І . Меморіальна садиба, що включає в себе батьківську хату під солом’яною стріхою, клуню, погребню, колодязь із журавлем, ворота з дашком-вістрячком та отворами, в яких селилися голуби. За ворота вийшов 16-річний босоногий юнак – Сашко Довженко – та так і застиг, вдивляючись у далечінь, вишукуючи серед тисячі життєвих доріг оту єдину, свою, що поведе у далекі світи і виведе на вершину слави всесвітньовідомого митця. Відлитий у бронзі, він першим зустрічає дорогих гостей, запрошуючи ступити на любе його серцю подвір’я і поринути у світ його безтурботного дитинства.

Садиба огороджена плотом „дівоча коса”. На її території знаходиться сад, який щоосені, як і за життя родини Довженків, пригощає червонобокими яблуками та солодкими грушами.

У меморіальній хаті зібрані ужиткові речі, різні знаряддя праці, старовинний одяг, посуд… Хатина щедро прикрашена вишиваними рушниками , що , чаруючи своєю неповторною красою, надають їй ошатного вигляду.

Приваблюють погляд особисті речі родини Довженків: старенька дерев’яна колиска, що колисала долю майбутнього генія; коряк та цукорниця, черпак з держаком у формі рибки, зроблені руками діда Семена; годинник, велике дзеркало в дерев’яній рамі, родинні ікони, старі фотографії – все це допомагає зримо уявити картини минулого , все те, що жило у серці Олександра Петровича і вилилося у немеркнучі рядки „Зачарованої Десни”.

ІІ. Приміщення літературної експозиції знайомить нас з подальшим життєвим і творчим шляхом Довженка-митця.

Кожний період життя Олександра Петровича Довженка показаний на тлі епохи, його створюють численні фотографії, відповідні речі. В експозиції вистраждані слова-роздуми митця над особистим життям, над життям рідної України, яку він так любив і страждав, відірваний від неї назавжди.

Спочатку відвідувач потрапляє у світ дитинства Сашка-школяра, знайомиться з Сосницею кінця ХІХ – початку ХХ ст. По-домашньому виглядає куточок із хатніми оберегами, давніми фото. Тут книги, сторінок яких торкалася рука малого Довженка-учня, запис із метричної книги про його народження, відомості про батькове господарство.

Далі дорога веде нас через Глухів, Житомир, Київ, Варшаву та Берлін до Харкова, тодішньої столиці України, де Довженко поринув у світ молодого мистецтва, працюючи художником-карикатуристом у газеті „Вісті ВУЦВК”. І саме там визріла у нього думка перенести статичні картини і образи художнього полотна на біле полотно кіноекрану, надати їм руху, динаміки, наситити емоціями.

Приїзд на Одеську кінофабрику знаменує початок нового життя Олександра Довженка. Там народжується геніальний майстер екрану , якому судилося стати найяскравішою постаттю в українському кіно ХХ ст.

І ось нарешті Москва , де кінорежисер жив і працював до останніх своїх днів, де і був похований на Новодівичому цвинтарі.

Відвідувачі мають змогу заглянути в творчу лабораторію письменника – його робочий кабінет. Свого часу були привезені з Москви, з квартири Олександра Довженка, меблі, виготовлені за ескізом оператора Данила Демуцького, особисті речі, які понад 30 років після смерті чоловіка зберігала Юлія Солнцева.

Цікаво подана творчість кінорежисера періоду Великої Вітчизняної війни. Для цього відведено окремий зал, оформлений у чорному кольорі, а схвильовані слова Довженка: „Народе мій український чесний, тихий і роботящий. Що в житті не зазіхав на чуже, потерпає і гине, спантеличений, обездолений в арійській катівні. Болить у мене серце день і ніч”, – передають весь трагізм тих страшних років фашистської навали.

Не тільки письменник „горів у тім вогні і загибав усіма смертями”, а і його односельці. Не можна без хвилювання дивитися на пожовклі від часу фотографії фронтовиків-сосничан. Ці фотографії – місток у ті далекі тривожні та незабутні роки.

Завітавши до музею, кожен має змогу поринути у світ дитинства Сашка Довженка, відчути атмосферу життя селянської родини кінця ХІХ – початку ХХ ст., разом з Олександром Петровичем пройтись його дитячими стежками і подальшими життєвими дорогами, що вивели його на вершину слави і повели далі – у безсмертя.

Щороку до дня народження Олександра Довженка в музеї влаштовується літературно-мистецьке свято. В цей день у Сосниці проходить Всеукраїнський молодіжний кінофестиваль „На хвилях зачарованої Десни” (голова оргкомітету фестивалю – корінний сосничанин – Юрій Пилипець).

У музеї також щороку відзначається день пам’яті миця, день заснування музею, влаштовуються кіновечори, приурочені роковинам виходу на екрани фільмів О.П.Довженка.

Разом з Олександром Петровичем тут пам’ятають і шанують його сучасників – друзів-митців, чиї дороги перетиналися з життєвим шляхом видатного майстра кіно. До їхніх ювілейних дат проводяться тематичні вечори, влаштовуються виставки.

У кінозалі музею можна переглянути фільми Олександра Довженка та документальні фільми про нього.

Музей працює з 8. 00 до 17.00.
Вихідний день – вівторок.

Адреса музею:
16100 Чернігівська обл.., смт. Сосниця
2-й пров. Довженка № 2.

Тел.: +38 04655 2-15-90, факс: 04655 2-01-47

Email: museum-dovzhenko@ukr.net
Skype: museum.dovzhenko
ICQ. : 484-272-614

Щорічно в день народження письменника (17 вересня) відбувається урочисте вручення премій імені Михайла Коцюбинського провідним українським літераторам, передусім уродженцям нашого Сіверського краю. Гостинно відчиняє двері виставкова зала музею, де експонуються роботи як професійних, так і самодіяльних майстрів пензля, вишивки та писанкарства.
Експозиція і фонди музею постійно поповнюються рідкісними документами, фото, книгами, малюнками та іншими матеріалами, подарованими вітчизняними та зарубіжними науковими закладами та приватними колекціонерами. Відвідувачі музею мають можливість переглянути фільми за творами Михайла Коцюбинського. Наші наукові працівники наполегливо працюють над реекспозицією, виступають із популярними лекціями, роблять усе можливе, щоб зберегти все те, що оточувало письменника за життя.
У музейних фондах також зберігаються тисячі листів видатних сучасників до Коцюбинського, твори українських та зарубіжних письменників, що пов’язані з Чернігівщиною. Протягом 2002-2007 рр. науковим колективом музею видано «Листи сучасників до Михайла Коцюбинського», що збергіаються у фондах нашого музею, «Листи письменника до дружини Віри», а також спогади про Юлія Романовича Коцюбинського – багаторічного директора музею М.Коцюбинського – «Завжди з нами».
Дестяки тисяч відвідувачів з України і з-за кордону приїздять до Чернігова, щоб віддати шану великому українському письменнику, який похований на Болдиній горі разом із дружиною Вірою Устимівною.

14000, м.Чернігів, вул. Коцюбинського, 3
e-mail:kotsubinsky_museum@ukr.net

www.kotsubinsky.org
тел. (04622) 4-04-59, 4-10-03.
Музей працює – 9-17:30( сб, нд – 10-17:30)
без вихідних.