Музейна експозиція розпочинається з відкритої залізничної платформи з гарматою. З подібної гармати, встановленій на відкритій платформі та укріпленій мішками з піском, сотник армії УНР Лощенко вів прицільний та досить ефективний вогонь по наступаючим лавам червоногвардійців.

Продовження огляду експозиції здійснюється у залах-вагонах, де представлені експонати розповідають про розвиток українського національного руху початку ХХ століття, ключові події Української революції 1917 року, проголошення Української Народної Республіки, дії більшовицької Росії проти молодої Української держави, бій біля станції Крути та повстання на заводі «Арсенал» тощо. 2-ий вагон, де розміщені музейні експонати, є теж своєрідним експонатом, оскільки він був призначений для проведення санітарного огляду вояків під час проведення військових дій. Зал-вагон №3 присвячений безпосередньо бою біля станції Крути, повстанню на заводі «Арсенал». Він показує значення крутянського бою для подальших бойових дій на території України. Матеріали розташовані за принципом протистояння воюючих сторін, ліворуч – українські військовики, праворуч – більшовицькі, відтворена карта-схема самого бою.

Завершує експозиційний огляд музею 4-ий зал-вагон, де розміщені копії документів та кіно-фото документів, які висвітлюють часи Української революції (1918-1921 рр.), гетьманату П.Скоропадського, доби Директорії, ЗУНР.
Музей розкриває значення бою під Крутами для подальшого розвитку національно-визвольної боротьби в Україні та виховання українських патріотів.

Адреса музею: Чернігівська обл., Борзнянський р-н, Печівська сільська рада,
с. Пам’ятне, вул. Героїв Крут, 38
Замовлення екскурсій за телефоном: +38(068)388-83-72

 Дорога до музею проста, зрозуміла і зручна. Подорож до музею, який розташований на відстані 200 км від Києва, для пересічного туриста може здатися тривалою і водночас , надзвичайною – з огляду на екскурс у минуле України й усвідомлення місця в українській історії постатей видатних українців , культурних подвижників П. Куліша та Г. Барвінок.

Мотронівка, Ганнина Пустинь, Кулішівка – три назви хутора, пов’язаного з ім’ям Пантелеймона Куліша (1819-1897) українського письменника , поета , фольклориста , етнографа , критика , перекладача Біблії на українську мову , автора історичного роману «Чорна Рада».

Соратником і товаришем П.Куліша була його дружина Олександра Михайлівна Білозерська, псевдонім – Ганна Барвінок (1828-1911). Її оповідання залишили вагомий слід у розвиток української культури.

Олександра Білозерська та її майбутній чоловік П. Куліш познайомилися в маєтку Білозерських – Мотронівці , куди П. Куліш приїхав на гостини до друга Василя Білозерського , рідного брата Олександри в 1843 році.

Згодом молоді люди освідчились в коханні, заручились, одружились. Боярином на їхньому весіллі був Тарас Шевченко.

Сам господар оселився в Мотронівці через 30 років після весілля. Тут Куліш жив повноцінним життям тут він знайшов землю , про яку мріяв , про яку написав багато творів.

Берегинею Мотронівки була Олександра Михайлівна. На хуторі у письменника дозрів задум роману « Чорна Рада» він перекладає Шекспіра, Гете, Байрона, готує до друку збірку поезій «Дзвін», завершує працю «Отпадение Малоросии от Польши», дбає про видання прогресивної преси.

Хутір «Мотронівку заснував батько Г.Барвінок, Михайло Білозерський, це була батьківщина цього дружини – Мотрони Василівни (хутір названий на її честь). Чимале місце займали сад , господарський двір , пасіка.

Будинок Білозерських , де зараз розміщений музей , дихає життям , у хаті , реконструйованій за історичними документами відтворений інтер’єр оселі Білозерських.

Привертає увагу кімната – вітальня із простим , покритим скатертиною столом, за яким частували гостей. У пам’яті Т. Шевченка, який любив посидіти за ним, стіл назвали «Шевченківським».

Сестри Білозерські були вмілими вишивальницями, тому в музеї представлена експозиція рушників. «Рушник, що вміє розмовляти».

Від будинку лужком збігає стежка до копанки Куліша, на березі якої стоїть альтанка, а неподалік клуня, будинок Кулішів біля якого увіковінчені у бронзі стоїть Олександра Білозерська та сидить на дерев’яному жолобі П.Куліш.

Уся територія заповідника (9,2га) розбита доріжками, квітниками, газонами, алеями по якими в далекі Кулішівські часи ходили – Т.Шевченко, В.Забіла, І.Франко, І.Пулюй, Марко Вовчок, Опанас Маркевич, М. Костомаров.

Особливе місце – поховання Пантелеймона Куліша, Ганни Барвінок та Василя Білозерського.

Поряд розташована капличка святого Пантелеймона споруджена в 2001 році та високий хрест, поставлений Г. Барвінок на честь свого чоловіка П.Куліша в 1897 році, відтворений за спогадами старожилів, та за історичними документами з архівів історичного музею Тарновського.

Варто побачити: Алею кохання, кролевецький рушник 1894 року, альтанку Шевченка, Кулішового клену, якому 137 років, чарівну природу та Мотронівську тишу.

Обласний історико – меморіальний музей –заповідник «П.Куліша «Ганнина Пустинь»

Адреса:
16441, с.Оленівка Борзнянський р-н
Чернігівська обл.

Телефон:  380(4653) 2-66-46

Час роботи  з 8.00 до 17.00 (літній час)

з 9.00 до 18.00 (зимній час)
вихідні –неділя , понеділок