В 2005 році музей брав участь у І Всеукраїнському музейному фестивалі “Музей третього тисячоліття”, де виборов дві перші премії – у конкурсі на кращу міні-експозицію (“Картина І.Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану” мовою колекції В.Тарновського”) та за кращий каталог музейної колекції (“Вишивка козацької старшини 17-18 століть”).

Щороку створюється 25–30 виставок. Традиційними стали виставки у Київському палаці спорту з нагоди щорічних зборів товариства “Чернігівське земляцтво”, виставки у Батурині під час проведення обласного Козацького свята, виставки до Міжнародного дня пам’яток “Нові археологічні дослідження на Чернігівщині”, виставки в рамках проведення фестивалю “Коровель” у таборі Шестовицької археологічної експедиції тощо. Здійснюється обмін виставками і окремими музейними предметами з іншими музеями України. Експозиції і виставки щороку оглядає 200,0 тисяч відвідувачів, для яких проводиться понад 3000 екскурсій. Зважаючи на ситуацію на ринку туристичних послуг, яка склалася на початку 1990-х років, музей почав проводити екскурсії для невеликих груп відвідувачів, сімейні та індивідуальні екскурсії, встановивши гнучку систему цін, а також частково перебрав на себе функції міського екскурсійного бюро, що практично припинило свою роботу, його співробітники постійно залучаються до проведення екскурсій не лише по музею, а й по історичних місцях Чернігова і області для офіційних делегацій і гостей.

Чернігівський історичний музей ім. В.В.Тарновського має дві самостійні експозиції.
Історичний музей. Розміщується у пам’ятці архітектури початку ХІХ ст. – будинку губернатора, збудованому у стилі класицизму за “зразковим ” проектом російського архітектора А.Д.Захарова.
Експозиція, створена за хронологічним принципом, розповідає про історію Чернігівщини від часів палеоліту до 1992 року, її видатних синів і доньок. Її складовими частинами є постійні виставки “Родинні маєтки – осередки культури і благодійництва”, “Уродженці Чернігівщини – видатні діячі науки і культури ХХ ст.”, “Чернігів на зрізі століть”. Тимчасові виставки, побудовані як за тематичним, так і за систематичним принципом, експонуються у виставковому залі або в експозиційних залах музею.

Військово-історичний музей. Розміщується у пристосованому, збудованому в 1985 р., приміщенні. Експозиція має два окремих розділи – “Військова історія Чернігівщини ” та “Бойовий шлях колишньої 1-ї гвардійської армії”, виставки – “Чернігівці на фронтах Великої Вітчизняної війни”, “Визволення Чернігівщини від німецько-фашистських загарбників”. Виставковий зал використовується для створення виставок не лише на воєнну тематику, але й на інші теми, в тому числі – художніх. Музей насичений технічними засобами, має кіно-лекційний зал.

До середини 2006 р. на правах відділу працював музей народного декоративного мистецтва Чернігівщини, що розташовувався в Катерининській церкві. Після прийняття рішення про передачу споруди релігійній громаді експозиція відділу демонтована.

Музейне зібрання нараховує понад 160 тисяч одиниць збереження і має не регіональне, а загальноукраїнське значення.

Найдавніший період історії Чернігівської землі, починаючи з доби пізнього палеоліту, висвітлюють пам’ятки археології.

На особливу увагу серед них заслуговують зібрання хрестів-енколпіонів, давньоруські ювелірні вироби і прикраси, що надійшли у складі 8 скарбів та як індивідуальні знахідки, скарб гривень чернігівського типу, зброя Х – ХІІІ ст.,
у тому числі 6 мечів і 3 скрамасакси, дерев’яний колодязь Х ст., вислі печатки, пряслиця та амфори з графіті, знахідки Міжнародної Шестовицької археологічної експедиції. Історія формування археологічної колекції музею стала темою кандидатської дисертації.

Добре знана серед фахівців унікальна колекція речових і документальних пам’яток ХVІІ – ХVІІІ ст. – доби Гетьманщини, основу якої становить зібрання В.В.Тарновського. Вона містить козацькі клейноди, холодну і вогнепальну зброю, гармати, військове спорядження, посуд, одяг, в тому числі слуцькі пояси, вишиті окрайки, гапти, хатнє і церковне начиння, ювелірні вироби, серед яких 15 робіт видатного українського золотаря І.Равича, портрет Б.Хмельницького і авторську модель його пам’ятника скульптора М.Микешина, речі, пов’язані з іменами Я.Остряниці, І.Мазепи, С.Палія, П.Полуботка, В.Кочубея, Л.Барановича, В.Дуніна-Борковського, Я.Лизогуба, М.Ханенка, І.Максимовича, Д.Ростовського, І.Скоропадського, К.Розумовського тощо.
Документальні пам’ятки цієї доби репрезентовані 156 гетьманськими універсалами в оригіналах і копіях ХVІІІ ст., родинними архівами Забіл, Лашкевичів, Милорадовичів, Полетик, Тарновських, Шихуцьких, архівами судових установ, ратуш, монастирів, списками козацьких літописів, рукописними книгами, стародруками, серед яких – два примірники Острозької Біблії, перше чернігівське видання – “Перло многоценноє” К.Ставровецького Транквіліона (1646 р.), 53 Євангелія у коштовних оправах.

ХІХ і ХХ століття представлені, крім майнових документів, приватної переписки представників вже згаданих дворянських родів, фондами видатних громадських і культурних діячів України П.Куліша і Ганни Барвінок, О.Марковича, І.Шрага, В.Горленка, Л.Глібова, О.Коваленка, І.Нечуя-Левицького, фотографіями і поштівками, листівками, у тому числі гектографічними відбитками, різних політичних партій. Безцінними реліквіями є два автографи Т.Шевченка, три листи М.Гоголя та мініатюрний портрет видатного письменника, написаний на зрізі кістки мамонта вірогідно О.Івановим, срібний вінок, покладений на могилу Куліша від І.Пулюя, переклад Біблії українською мовою, зроблений уродженцем Чернігівщини П.Морачевським, малюнки С. де Бальмена до творів П.Куліша, вулик П.Прокоповича, меблі з маєтків Галаганів, О.Рахманової (доньки декабриста С.Волконського), вишивки бісером тощо.

Про участь чернігівців у найважливіших подіях ХХ ст., розвиток економіки і культури, громадське життя краю розповідають документи, фотографії, нагороди, зразки продукції, побутові речі, зброя, мистецькі твори, меморіальні речі. З-поміж них можна виділити малюнки, фото, листи з Соловків представників “доби розстріляного відродження”; партизанські речі, листівки, стіннівки 1941-1945 рр.; комплекси речових і документальних пам’яток учасників оборони і визволення Чернігівщини від німецько-фашистських загарбників, видатних вчених і діячів культури – лауреатів Державних премій СРСР і України, льотчиків-космонавтів – вихованців Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, ліквідаторів аварії на ЧАЕС і воїнів-інтернаціоналістів; матеріали, що висвітлюють діяльність політичних партій і національно-культурних товариств. В музеї зберігається орден Леніна, яким була в 1967 р. нагороджена Чернігівська область, і перший національний прапор, встановлений Чернігівською організацією Народного Руху України на своєму приміщенні в 1990 р.
Широко представлені в експозиціях і на виставках пам’ятки етнографії і нумізматики, вироби з фарфору і фаянсу. Багата сфрагістична колекція, в якій, зокрема, маємо 135 відбитків 15 модифікацій гетьманських печаток 1603 – 1765 рр., лягла в основу кандидатської дисертації “Козацькі печатки Гетьманщини другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. за архівними матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського”.
За час існування музейна колекція зазнала значних втрат. Перший відчутний удар був завданий у 1933 р., коли за наказом Народного комісаріату освіти унікальна Шевченкіана (понад 1000 од), зібрана В.В.Тарновським, всупереч заповіту мецената була вивезена з Чернігова. Сьогодні переважна її частина зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка та в Інституті літератури НАН України.

Протягом 1935–1941 рр. новоствореному Чернігівському літературно-меморіальному музею М.Коцюбинського було передано майже 3000 експонатів. Передачі відбувалися і в повоєнний час. Причому стосувались вони не лише матеріалів, пов’язаних з Коцюбинським, але й архівів Куліша, Шрага, Глібова, Рашевського, Мордовця, інш.

Загалом, внаслідок передач пам’яток іншим музеям фонди Чернігівського історичного музею зменшились майже на 20 тисяч одиниць збереження. Це – зброя, військове спорядження, побутові речі козацької доби, у тому числі – шабля і булава Б.Хмельницького, чарка П.Полуботка; годинник Г.Сковороди; архів М.Ге; автографи Лесі Українки, Олени Пчілки, М.Рильського; твори П.Антокольського, В.Штернберга, Л.Жемчужнікова.

В 1953 р. з ідеологічних міркувань були вилучені і передані до Державного архіву Чернігівської області матеріали так званих буржуазних націоналістів С.Петлюри та М.Грушевського, листівки Центральної Ради, Директорії, гетьманського уряду, документи і нумізматичні пам’ятки періоду німецько-фашистської окупації. На початку 1990-х рр. частину з них повернули музеєві.
В 1983 р. майже 4 тисячі музейних предметів – скульптура, живопис, графіка, іконопис – відокремлені при створенні Чернігівського художнього музею.
Дуже постраждало музейне зібрання у роки Другої світової війни. Евакуювати вдалося лише половину експонатів і десяту частину бібліотечних фондів. Все, що залишилось в Чернігові, загинуло внаслідок бомбардувань і пожеж, було пограбоване і вивезене, лише поодинокі пам’ятки у 1940-х – 1950-х рр. були повернуті музею чернігівцями. В акті “Про розміри збитків, завданих німецько-фашистськими загарбниками Чернігівському історичному музеєві”, складеному 25 травня 1944 р., зафіксовано 28250 експонатів і 36560 книг. Серед них – 12 тисяч пам’яток археології, 300 од. меблів, 5 тисяч фотографій, 2500 ікон, 3000 виробів з фарфору, унікальна фреска ХІ ст. св.Текля; 2700 книжок бібліотеки Тарновського, 1700 – Милорадовича, 1600 – Лизогуба, 800 – Куліша, 10560 – Чернігівської духовної семінарії. В роки війни загинула вся облікова документація.
Бібліотека музею нараховує понад 20 тисяч томів ХVІІІ – ХХІ ст. Крім наукової, науково-популярної, довідкової літератури, творів красного письменства, в ній широко представлені здобутки чернігівських істориків і краєзнавців, наприклад: “Черниговского наместничества топографическое описание” О.Шафонського, “Историко-статистическое описание Черниговской епархии” Філарета (Гумилевського), “Родословная книга Черниговского дворянства” Г.Милорадовича, “Малороссийский родословник” В.Модзалевського, а також “Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии”, видання земського статистичного комітету, календарі, “Земский сборник Черниговской губернии”, прижиттєві видання О.Пушкіна, М.Гоголя, “Основа”, “Киевская старина” тощо.
При музеї працює гурток “Юний археолог”.
Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського є співзасновником Всеукраїнської асоціації музеїв та Українського комітету ІСОМ.

Адреса музею:
14000, Чернігів, вул. Музейна, 4
тел/факс +38(0462)67-66-50, +38(0462)69-99-30, +38(0462)60-86-78, +38(0462)60-86-64
E-mail:muzeumtarn@cg.ukrtel.net
Режим роботи: 9-00 – 17-00, (в літній період – субота, неділя 10-00 – 18-00), вихідний – четвер.

Військово-історичний музей:
Чернігів, вул. Шевченка, 55 а
тел. +38(04622)3-01-87, +38(04622)3-90-40
Режим роботи: 9-00 – 17-00, (в літній період – субота, неділя 10-00 – 18-00),
вихідні – понеділок, вівторок.

У 1985 році музею трудової та бойової слави було присвоєно звання “Народний”.
У 1987 році музей отримав статус державного на правах відділу Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського.
А в 1992 році рішенням виконкому районної ради народних депутатів було перейменовано на Корюківський історичний музей, підпорядкований відділу культури і туризму Корюківської районної державної адміністрації.
Музей здійснює значну краєзнавчу, пошукову та культурно-просвітницьку роботу

Тематика екскурсій:
- загальний огляд;
- Корюківщина з найдавніших часів до початку ХХ ст.;
- традиційні заняття та побут жителів Корюківщини;
- край у 1917-1940 рр.;
- період Великої Вітчизняної війни;
- сьогодення Корюківського району:
• розповідь про воїнів інтернаціоналістів;
• розповідь про ліквідаторів Чорнобильської трагедії;
• розповідь про становлення і розвиток
виробництва Корюківської фабрики технічних паперів;
• розповідь про видатних та славетних земляків;
• розповідь про майстра музичних інструментів, кобзаря О.С.Корнієвського

Експозиція музею розміщена в п’яти залах і охоплює весь проміжок часу від палеоліту до сучасності. Один із залів – виставковий.
В музеї знаходиться туристично-інформаційний пункт, який надає туристичні інформації, консультації, пропозиції.

Історія Корюківського краю дуже цікава, і насамперед, уславлена великими подвигами, які здійснили корюківчани у боротьбі з фашистськими загарбниками.
Багато уваги приділяється видатним людям, чиє життя було пов’язане з Корюківкою.

Особливе місце займає експозиція про майстра музичних інструментів, “українського Страдіварі”, основоположника Києво-Чернігівської бандури О.С. Корнієвського.

В музеї можна переглянути цікаві та унікальні експонати:
Зуб та фрагмент бивня мамонта (епоха пізнього палеоліту, 40-10 тис. до н.е.)
Комплекс матеріалів про Корюківський цукровий завод /середина ХІХ ст./
Експозиція української хати Корюківщини кінця ХІХ початку ХХ ст.
Фото, архівні матеріали та панорама трагічних березневих днів 1943 року. Фотодокументи про Корюківку різних часів / довоєнний та післявоєнний період/.
Фото архітектурних пам’яток історії та культури.

Музей працює:
з 8:00 до 17:00, обід з 13:00 до 14:00
Вихідні: субота, неділя
День відкритих дверей-18 травня

Адреса:
Чернігівська область, м.Корюківка
вул. Зарічна, 8
Тел.+38(04657)2-26-98

Основними видами діяльності є висвітлення історії краю з давніх часів до сьогодення, а також досягнення земляків у різних галузях.
У музеї зберігається понад 2 тисячі експонатів, серед яких колекція предметів вжитку 17-19 ст., знаряддя праці та вироби місцевих ремісників, особисті речі та документи видатних земляків, колекція фотоматеріалів періоду Великої Вітчизняної війни, зразки виробів промислових підприємств району.

У музеї регулярно проходять виставки декоративно – ужиткового та образотворчого мистецтва, персональні виставки робіт місцевих художників, тематичні виставки, присвячені знаменним та пам’ятним датам. Також проводяться тематичні вечори та зустрічі зі знаменитими земляками.

Перший зал музею присвячений історії створення міста, розвитку ремесел та промислів. Представлені предмети 17-19 ст., знаряддя праці та вироби місцевих ремісників: гончарів, швеців, ковалів, гутників, ткачів та бондарів.

Другий зал присвячений подіям Великої Вітчизняної війни. Матеріали про Героїв Радянського Союзу ( Сенько В.В., Артозеєв Г.С., Голуб С.Т., Мізерний Н.Д., Бурмаков І.Д., Яшин М.І., Кекух В.І.), партизанський рух на Семенівщині , окупаційний період та звільнення краю.

У залі ” Сучасність” представлені матеріали про розвиток промисловості району, культури, освіти та медицини, оформлений розділ експозиції ” Земляки – гордість краю ” (всесвітньо відомі художники Пархоменко І. К. та Козік М. Я., Герой України Качура О.С. та ін.), також розділи присвячені Чорнобильській трагедії та воїнам – інтернаціоналістам.

У виставковому залі оформляються тимчасові та постійно діючі виставки.

Адреса:
15400 Чернігівська обл.
м. Семенівка
вул. Червона площа, 7
Історико – краєзнавчий музей.
+38(04659)2-18-67
svk-t@mail.ru

Графік роботи музею:
з 8.00 до 17.00
перерва – з 13.00 до 14.00
Субота – з 10.00 до 14.00
Вихідний – неділя

Просмотреть Мапа Чернігівщини – Карта Черниговщины – Chernihiv Region Map на карте большего размера

В основу створення музею було вирішено розмістити археологічну колекцію, яка на той час налічувала близько 2,5 тисяч експонатів. З часом фонди музеїв поповнювалися другими предметами музейного значення: етнографія, образотворче мистецтво, нумізматика, археологія та ін. Зараз історико-археологічний музей налічує більше 7- ми тисяч експонатів. З кожним роком до фондів музею надходить близько 300 експонатів.В музеї розміщена експозиція по таких розділах: геологія, палеоліт, мезоліт, неоліт, епоха бронзи, залізний вік, Київська Русь, середньовіччя, козацька доба, Велика Вітчизняна війна, сучасність. В музеї розміщена експозиція про всесвітньо відому Мезинську палеолітичну стоянку та в 2003 році відкриту Бужанську стоянку, предмети якої знаходяться в експозиції. Також представлена Оболонська палеолітична стоянка, яка була відкрита 20 серпня 2010 року під час копання шахти під колодязь у приміщенні котельні Оболонської ЗОШ І-ІІ ст., та підтверджена київськими археологами з Академії Наук України на чолі з науковим співробітником Ступаком Дмитрієм. Кістки мамонта, які датуються 15-13 тис.р.до н.е. експонуються в історико-археологічному музеї.

Варто побачити у музеї відвідувачам : діораму Радичівського городища часів Київської Русі – ікони, одяг, предмети побуту, образотворче мистецтво, нумізматику, археологію.

Коропський регіональний історико-археологічний музей знаходиться:
16200 смт.Короп вул. Вознесенська, 2.

Тел. +38(04656) 2-17-07 (замовлення екскурсій ).
Музей працює без вихідних, з 8:00 до 17:00.

Дні відкритих дверей: 12 квітня – День ракетокосмічної галузі, 18 травня, 24 серпня, 1 вересня (для школярів ), 1 жовтня (день пенсіонерів ), 17 листопада (для студентів).

Переглянути Мапа Чернігівщини – Карта Черниговщины – Chernihiv Region Map на карті більшого розміру

Музей знаходиться в історичній будівлі колишнього городнянського промисловця Миколи Писарєва. Приміщення музею складається з п’яті залів (відділів), які розповідають відвідувачам про історію, культуру, побут Городнянщини.
В першому і найбільшому залі представлені експозиції про діяльність видатного земляка політичного та державного діяча сучасності, незламного борця за незалежність України, автора Акту проголошення незалежності України, голову асоціації дослідників голодоморів в Україні, Почесного громадянина Городні, Героя України Левка Григоровича Лук’яненка.
Оглядаючи експозиції цього залу, нікого не залишити байдужим муляж тюремної камери для утримання політичних в’язнів.
В другому залі музею представлена експонати, що розповідають про перші поселення людини на території нашого краю, про Городнянську сотню, Городнянський повіт, народні промисли і ремесла, етнографічні особливості нашої місцевості. Археологічні знахідки; предмети праці, залишки прадавніх тварин, керамічних та скляних виробів, козацьких люльок, залізних виробів, виготовлених на середньовічних руднях, історико-побутові речі кінця 19 початку 20 ст., регіональний костюм беззаперечно будуть цікавими для відвідувачів музею, допоможуть відтворити картини минулих історичних епох Городнянського краю.
Експозиції, присвячені Другій світової війні, під час якої 8425 жителів Городнянщини загинуло, знаходяться в третьому залі музею. Численні документи, фотографії, різні речі часів війни розповідають відвідувачам про жахливу трагедію Городнянщини в цей період історії. Цікавою безперечна буде Книга Пам’яті, в якій записані всі жителі району, які загинули, а також загиблі бійці Червоної армії, які звільняли район від фашистів, Герої Радянського Союзу, уродженці Городнянщини.
Відділ „Тут сходяться слов’яни” відображає культуру, побут, співпрацю та проблеми мешканців прикордоння. ГОРОДНЯНЩИНА — єдиний район України, що межує одночасно з Росією та Білоруссю. Символом дружби і взаєморозуміння братерських слов’янських народів є величний Монумент Дружби на кордоні земель трьох держав: України, Росії, Білорусі. Тут щороку урочисто відзначається День молоді. Це свято перетворилося на міжнародний фестиваль. У 2004 році в цьому святі брали участь Президенти: України – Л.Кучма, Росії – В. Путін, Білорусі – О. Лукашенко. Окрасою експозиції є колекція подарунків, які вручались представникам району під час різних міжнародних заходів.
Сучасний період представлений експозицією, що розповідає про соціально-економічний розвиток Городні, людей, які досягли високих результатів у різних галузях господарства.
Етнографічно – побутовий відділ представлений українською селянською (козацькою) хатою кінця ХІХ сторіччя, як надбанням національної культури. У цій експозиції відтворений інтер’єр житлового приміщення та сіней. В інтер’єрі експонуватимуться вариста піч, комплекс матеріалів, пов’язаних із духовною культурою українців, прядіння та ткацтво.

Музей знаходиться за адресою:

15100, Чернігівська область, м. Городня, вул. Леніна, буд 14.

Музей працює:
з 9.00 до 17.00.
Вихідні дні – неділя, понеділок
м.т. +380674601122- директор музею Смаль Ольга Геннадіївна.

Першим директором був М.Г.Яременко (більше 20 років). У 1988 році на базі збірки народного музею с. Бахмача виник Бахмацький історичний музей ( у м. Бахмачі) за наказом Міністерства культури УСРС; з 2005 року музей називається районним згідно з рішенням сесії районної Ради. Його дерев’яне приміщення відноситься до кінця ХІХ ст. Експозиція музею (від найдавніших часів до Великої Вітчизняної війни) знаходиться у 5 залах, 4 зали – виставкові. Фондова колекція становить 7970 предметів основного і 10237 предметів науково-допоміжного фондів.

В останні роки в експозиції дістали відображення раніше замовчувані теми: Батурин як гетьманська столиця, дворянські маєтки, Біловезька німецька колонія, голод 1932-1933рр., політичні репресії 1937-1938рр., долі остарбайтерів і наших військовополонених під час Великої Вітчизняної війни та в післявоєнні роки, релігійне життя на Бахмаччині.

В музеї зберігається 1200 знахідок археологічної експедиції Українського фонду культури в с. Осіч та Обмачево, які відносяться в основному до перших століть І тисячоліття. Колекція музею постійно поповнюється цікавими предметами побуту минулого, про що свідчить зал «Українська хата» та вишиті українські рушники і народний одяг. Музей збирає кераміку ХІХ-ХХІ ст., меблі ХІХ- поч. ХХ ст., які частково знаходять місце і в експозиції. В музейній збірці – іконопис ХVІІІ-ХІХ ст., живописні роботи Г.Г. Яременка (закінчив Петербурзьку академію мистецтв у 1904 році по класу В. Маковського; 39 шт.), невідомих авторів ХІХ ст. («Торговці-евреї», портрет козачки Молчанової, О. Яніної та ін.), народні картини ХХ ст., роботи заслуженого художника України М.Ф. Сліпченка (80 шт.), наших земляків – В.Г.Орди (1110 шт.), В.М. Іванова (39 шт.), російських художників Н.Н. Геденідзе, О.В. Вєтрова, О.І. Агафонової, Н.М. Мануйлова, В.В. Мєднікової, А.Т. Дудніка, Г.П. Зав’ялової, Н.О. Баженової, О.Ю.Некрасова, А.О. Ремиги, В. Степашкіна, В. Самаріна, М. Брусніковського, А.Соловцова, С. Химочки (всього 92 роботи), чеських художників В. Мейвальда (3), О. Сухого (1).

Варто побачити: кістяне знаряддя праці з дерев’яною ручкою для обробки шкур періоду неоліту? cтатуетку варязького бога Одіна ІХ – сер. ХІ ст., панцир польського жовніра ХVІІ ст., карту України французького інженера Боплана (перекладена російською мовою Д. Бантиш-Каменським 1829р.), чорнильницю з чеканкою і штоф ХVІІІ ст., Напрестольний хрест 1782 р., ікони «Іоан Златоуст» ХVІІІ ст., «Собор пресвятої Богородиці» ХVІІІ ст., «Стрітення» 1838р. (до поч. 2012р. ікони на реставрації), роботи художника Г.Г. Яременка, зброю та військовий одяг періоду Великої Вітчизняної війни.

Адреса музею:

вул. Б.Хмельницького, 21
м. Бахмач Чернігівської обл.,
Телефон: +38(04635) 2-13-19
Музей працює щодня, крім неділі з 8.00 до 17.00 (з жовтня до квітня)
з 8.00 до 18.00 ( в суботу з 9.00. до 18.00 ( з квітня до жовтня)
День відкритих дверей – 18 травня.